Найвідоміші українські письменники XIX-XX сторіччя – ювіляри листопада (До дня української писемності і мови)
Григорій Квітка-Основ’яненко (1778-1843) – прозаїк, драматург, культурно-громадський діяч, засновник жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі, перший її прозаїк, який своєю постаттю нагадав світові про свою Батьківщину, наголосив, що є українська нація і українська культура, і що попри її колоніальний статус протягом століть вона існує, живе і здатна народжувати геніїв.
Іван Нечуй-Левицький (1838-1918) – етнограф, фольклорист, педагог, історик, мовознавець, публіцист, драматург, перекладач, який створив оригінальні зразки оповіді, органічною особливістю якої стали гумор та іронія, виступив новатором у створенні яскравих комічних і сатиричних типів, засвідчив, що українці – народ з багатими культурними традиціями і неповторним світовідчуттям, народ-оптиміст, адже він уміє сміятися.
Ольга Кобилянська (1863-1942) – громадська діячка та важлива постать раннього модернізму в українській літературі, яка піднесла на новий, вищий рівень українську художню прозу, розширила й збагатила її ідейно-художній діапазон, озвучила тему людської гідності жінки, її особистої свободи, сприяла виходу нашої літератури на світову арену та свято вірила у відродження державності своєї Батьківщини.