Ознаки та прояви виявлення випадків домашнього насильства над дітьми

У виявленні фактів домашнього насильства має значення спостережливість педагогічних працівників закладу освіти, їхнє уважне ставлення до учасників освітнього процесу і здатність вчасно помітити тривожні симптоми в поведінці та настроях дітей.

Ці прояви у поведінці та видимі ознаки можуть сигналізувати, що дитина потерпає від будь-якої з форм насильства або є загроза вчинення насильства

Батьки, інші члени сім’ї застосовують до дитини:

– штовхання, хапання, ляпаси; побиття, стусани, укуси; викручування рук; смикання волосся; словесні образи, погрози, приниження; крики; залякування;

– погрожують вигнати з дому, перемістити до іншого місця проживання;

– примушують переглядати/або переглядають в присутності дитини фільми, журнали тощо порнографічного змісту; торкаються інтимних місць дитини; пропонують або здійснили дії сексуального характеру;

– псують навмисно улюблені іграшки, особисті речі;

– не годують; – постійно обмежують в спілкуванні з іншими дітьми;

– примушують виконувати непосильну для дитини роботу; змушують виконувати роботу замість відвідування закладу освіти;

– дитина є свідком постійних сварок, бійок між батьками, родичами;

– тощо.

Якщо дитина:

– скаржиться на вище перелічені прояви до неї зі сторони батьків або інших членів сім’ї, родичів;

– проявляє протягом кількох днів різку зміну звичної для неї поведінку;

– уникає контактів з однолітками;

– уникає контактів з дорослими, зокрема й з родинного кола чи друзів сім’ї; проявляє страх перед появою батьків, інших членів сім’ї;

– має агресивну реакцію щодо конкретних людей або людей певної статі, віку тощо;

– проявляє насильство, агресивну поведінку до інших;

– має тілесні ушкодження;

– намагається приховати травми та обставини їх отримання;

– замкнута, тривожна, боязка;

– проявляє занижену самооцінку, почуття провини;

– відмовляється з будь-яких причин йти на контакти з педагогами, виконувати завдання;

– проявляє втрату інтересу до навчання та іншої діяльності;

– має фото-, відео-,аудіоматеріали фізичних, психологічних знущань, сексуального(інтимного) характеру;
швидко втомлюється, має низьку концентрацію уваги;
грає в сексуальні ігри за допомогою іграшок та ляльок;
відмовляється від гігієнічного догляду за собою;
часто скаржиться на погане самопочуття на заняттях;
ляклива, проявляє страх гучних звуків і різких рухів;
відмова пояснити причини вищеописаних станів і поведінки або неправдоподібні пояснення;
інші незвичні для віку дитини фізичні ознаки (видимі та невидимі), а також психологічні і поведінкові прояви, які можуть свідчити про насильство щодо дитини.

Даний список не є вичерпним, але багато з цих ознак є специфічними для ситуації, пов’язаної із насильством. Однак, якщо видно ці ознаки, вчителю спільно з психологом закладу освіти необхідно з’ясувати їх причини – довірливо і конфіденційно поспілкуватися з учнем/ученицею, його/її батьками, друзями і зробити це максимально тактовно, щоб своїми діями не погіршити його/її стан, не нанести додаткову травму.

Джерело: громадька організація «ЛА СТРАДА-УКРАЇНА» та Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) вебінар для педагогів «Протидія та реагування на випадки насильства над дітьми в умовах дистанційного навчання в період COVID-19»

Ознаки та прояви виявлення випадків домашнього насильства над дітьми

Ці прояви у поведінці та видимі ознаки можуть сигналізувати, що дитина потерпає від будь-якої з форм насильства або є загроза вчинення насильства

Батьки, інші члени сім’ї застосовують до дитини:

– штовхання, хапання, ляпаси; побиття, стусани, укуси; викручування рук; смикання волосся; словесні образи, погрози, приниження; крики; залякування;

– погрожують вигнати з дому, перемістити до іншого місця проживання;

– псують навмисно улюблені іграшки, особисті речі;

– не годують; – постійно обмежують в спілкуванні з іншими дітьми;

– примушують виконувати непосильну для дитини роботу; змушують виконувати роботу замість відвідування закладу освіти;

– дитина є свідком постійних сварок, бійок між батьками, родичами;

– тощо.

Якщо дитина:

– скаржиться на вище перелічені прояви до неї зі сторони батьків або інших членів сім’ї, родичів;

– проявляє протягом кількох днів різку зміну звичної для неї поведінку;

– уникає контактів з однолітками;

– уникає контактів з дорослими, зокрема й з родинного кола чи друзів сім’ї; проявляє страх перед появою батьків, інших членів сім’ї;

– має агресивну реакцію щодо конкретних людей або людей певної статі, віку тощо;

– проявляє насильство, агресивну поведінку до інших;

– має тілесні ушкодження;

– намагається приховати травми та обставини їх отримання;

– замкнута, тривожна, боязка;

– проявляє занижену самооцінку, почуття провини;

– відмовляється з будь-яких причин йти на контакти з педагогами, виконувати завдання;

– проявляє втрату інтересу до навчання та іншої діяльності;

– має фото-, відео-,аудіоматеріали фізичних, психологічних знущань, сексуального(інтимного) характеру;

швидко втомлюється, має низьку концентрацію уваги;

грає в сексуальні ігри за допомогою іграшок та ляльок;

відмовляється від гігієнічного догляду за собою;

часто скаржиться на погане самопочуття на заняттях;

ляклива, проявляє страх гучних звуків і різких рухів;

відмова пояснити причини вищеописаних станів і поведінки або неправдоподібні пояснення;

інші незвичні для віку дитини фізичні ознаки (видимі та невидимі), а також психологічні і поведінкові прояви, які можуть свідчити про насильство щодо дитини.