Поради на карантин, як зберігти гарні стосунки з рідними в одній квартирі
Людей, на яких очікує ізоляція на підводних човнах та на космічних орбітальних станціях, тривалий час готують до цього. Звісно, під час карантину все не так суворо: можна постояти на балконі чи сходити до магазину. Але досвід таки новий. Адже чимало пар не проводили так багато часу разом, як нині, коли вони у відпустці чи працюють вдома, а попереду ще не один тиждень. Чимало батьків приділяли стільки уваги дітям, коли вони ще не ходили до дитсадків та були малюками, не дуже схильними до розмов. Нині ж на тат і мам обрушується шквал дитячих питань чи розповідей. У якийсь момент люди відчувають, що стільки спілкування їх дратує, вони або конфліктують з рідними без особливих причин, або почуваються винними.
Поради, які можуть допомогти під час самоізоляції, розроблені на основі тих правил, яких дотримуються професіонали.
Що ж робити проти роздратування:
-
Усвідомте, що таке роздратування цілком природне. Ви не стали менше любити близьких, просто потрапили в незвичні обставини. Не зважайте на пости в соцмережах про те, як щасливо та гармонійно проводять карантинний час інші родини. В усіх бувають зриви, просто про них не пишуть.
-
Домовтеся, що в кожного з родини є місце, де можна усамітнитися. Хоча б одне на всіх: кімната, частина кімнати, яка відгороджена від решти простору або хоча б завішана тканиною. Кожен може побути там, коли відчує потребу, якщо «куточок» вільний. Навіть якщо дитина для цього перерве онлайн-заняття чи обід (психічний стан нині важливіший).
-
Кожен має право на час для себе. Поговоріть з чоловіком/дружиною, аби не виникало образ, що трішки тиші та усамітнення за улюбленими справами захистять ваші стосунки від зайвих скандалів. Складніше з дітьми. Але їх потрібно привчити, що батьки мають щодня хоча б півгодини для себе. Тато й мама не повинні весь час розважати їх або бути «у зоні доступу». Тим паче, що нині в багатьох родинах вдома кілька дорослих — буде кому подбати про потреби дітей. Лише не забудьте їх повідомити, хто «черговий», а хто — відпочиває. Краще візуальним сигналом: намалюйте знак «Не турбувати», як у готелі, або ж «Тиша», «Приватний час» тощо. Якщо родина живе за розкладом, можете ввести час, коли всі одночасно мають «час для себе».
-
Намагайтеся нині говорити, щоб вас чітко зрозуміли. Вільно діліться почуттями. Нині час позбутися звички натякати та очікувати, що про ваші потреби та наміри здогадаються.
-
«Не варто розхитувати човен, у якому ви всі». Перш ніж робити щось, що вплине на всю родину (навіть найпростіше — провітрювати, голосно вмикати музику, йти на вулицю тощо), попередьте про свої наміри інших. Домовтеся, щоб і рідні робили так само. Це значно знижує рівень роздратування. З таких ось дрібничок, як несподівано відчути холодне повітря під час гри чи занять, поступово зростає дискомфорт.
-
Обговоріть, якщо ваші або чужі дії виявилися не такими, як очікувалося. Шукайте зворотний зв’язок. Не накручуйте себе та не залишайте в собі негативні переживання. Немає часу та місця, щоб ображатися і дутися. Але й не гарячкуйте. Якщо щось не так, дайте собі час заспокоїтися, а тільки-но це сталося — делікатно поговоріть про неприємне з іншими.
-
Якщо виник конфлікт, намагайтеся обговорити його спокійно, без зайвих емоцій. Шукайте компроміс, у тому числі з дітьми, значно частіше, ніж зазвичай.
-
Якщо почастішали сварки між дітьми, поясніть їм, чим це може бути викликано під час самоізоляції. Разом з ними поміркуйте про те, що може допомогти. Складіть спільно підказки чи правила, як уникнути сварок.
-
Трапляються якісь переживання, пов’язані з роботою на відстані, або неприємна інформація. Самі дбайте про свій психологічний стан, щоб не передавати родині негатив.
-
Спілкуйтеся онлайн поза межами родини — з колегами, друзями. Враження та емоції «ззовні» — це як провітрювання для приміщення.
-
Щодня хоч трохи часу займайтеся чимось разом, особливо якщо є діти: готуйте, малюйте, дивіться кіно, грайте в настільні ігри — можна вигадати чимало цікавих усім членами родини занять.
-
Розберіться з особистими кордонами в родині. Приміром, хтось вперше з’ясує, що беруть без дозволу його речі. Хтось не любить, коли п’ють з його чашки (тим паче нині це недоречно через ризик інфікуватися). Тато хоче попрацювати в кімнаті, а малюк саме тут звик грати на барабані. Варіантів багато, а рецепт простий: всього заздалегідь не передбачиш. Тож якщо з’ясовуєте, що в чомусь порушуєте кордони, запам’ятайте це чи навіть запишіть (замалюйте дітям). «Тато у вітальні з 10:00 до 13:00 працює», «Мамин кактус не пересувати на вікні», «Алісині іграшки сестричці не брати».
-
Ви можете дізнатися, що ви більш різні, ніж здавалося, коли родина бачилася значно менше. Приміром, син чи донька-підліток вразить своїми реальними інтересами та переконаннями. Або ж з’ясується, що колись улюблене вами двома кіно нині не подобається чоловікові. Не акцентуйте увагу на цьому. Добре, що ви маєте змогу більше дізнатися про близьких, бачити їх реальними, тут і тепер, а не сприймати крізь призму згадки чи очікування.
-
Спирайтеся на спільне. Більше згадуйте про те, що вас поєднує, відрізняє від інших родин. Можете запропонувати гру з дітьми — написати «Ми, (прізвище родини), такі….». Та «Ми… робимо так, не робимо так». Приміром, «Ми, Поляченки, веселі та жваві. Ми підтримуємо одне одного і не обзиваємо».